Дерева України: основні види і де їх шукати
Дерева України — це понад 250 видів, які ростуть у дикій природі, у містах і в лісопосадках. Тут і 30-метрові дуби, і стрункі граби, і невисокі дикі яблуні в балках. Кожен регіон має свій набір: вологі букові ліси тягнуться Карпатами, сухі бори піщаністю міряються на Поліссі, а степові залишки із грушами та в’язами збереглися на схилах Дніпра. Нижче — практичний огляд тих дерев, які можна зустріти під час прогулянки, поїздки чи роботи в саду.
Класифікація проста: хвойні (вічнозелені) і листяні (які скидають листя на зиму). Хвойні в Україні представлені сосною, ялиною, ялицею, модриною і тисом. Листяних значно більше — дуб, бук, граб, ясен, клен, липа, береза, вільха, тополя, верба, груша, яблуня, черешня, горіх, в’яз та інші. Лісівники поділяють їх ще на корінні (типові для певної зони) та інтродуковані (завезені, але вже давно натуралізовані).
Якщо ви не знаєте, з чого почати, найпростіший спосіб — подивитися на листок, кору і плоди. Листок бука гладенький і овальний, з прямими жилками. Кора дуба темно-сіра, у старих дерев глибоко тріщинувата. Шишки ялини звисають донизу, а у сосни — стирчать догори. Цих трьох ознак зазвичай достатньо для першої впевненої відповіді.
Де ростуть основні лісові породи
Українські ліси займають близько 9,6 млн га, за даними Державного агентства лісових ресурсів. Розподіл за типами нерівномірний і залежить від ґрунтів, клімату та історії землекористування. На Поліссі панують сосна, береза, вільха, дуб. У Лісостепу — дуб, граб, ясен, клен, липа. У Степу — штучні насадження сосни, дуба, робінії, горіха. В Карпатах і на Закарпатті — бук, ялиця, ялина, смерека, явір.
| Регіон | Домінантні породи | Типові супутні види |
|---|---|---|
| Полісся | Сосна звичайна, береза повисла, вільха чорна | Дуб звичайний, граб, верба, ялина |
| Лісостеп | Дуб звичайний, граб, ясен | Клен гостролистий, липа, берест, дика яблуня |
| Українські Карпати | Бук лісовий, ялиця біла, смерека | Явір, ясен, горобина, тис |
| Закарпатті низовини | Дуб, бук, граб, ясен | Липа, клен, дика черешня, черемшина у підліску |
| Степ і Південь | Сосна кримська, дуб пухнастий, робінія | Груша лохолиста, в’яз, гледичія, скумпія |
Деякі з цих назв трапляються в туристичних путівниках рідко. Наприклад, тис ягідний у Карпатах — рідкісний і занесений до Червоної книги, хоча живе до 1000 років. А гледичія на півдні виглядає як гібрид акації з кактусом через великі колючки на стовбурі. Далі розберемо основні види докладніше.
Листяні породи: дуб, бук, граб, ясен, клен
Дуб звичайний (Quercus robur) — головне дерево українського лісу. У Лісостепу формує діброви разом із грабом, липою і кленом. Вік окремих особин у заповідниках сягає 500–800 років. Дуб любить глибокі сірі лісові ґрунти і погано росте на пісках. Деревина важка, тверда, іде для меблів, паркету, бочок. Жолуді — основа живлення диких кабанів, оленів, сойок.
Бук лісовий (Fagus sylvatica) — панівна порода Карпат. Висота до 35–40 м, крона густа, листя гладеньке, овальне. Бук дає багато тіні, тому під ним ростуть лише тіньовитривалі трави. Горішки бука їстівні, але містять алкалоїд фагін, тому сирими їх їсти не варто. Деревина світла, добре тримає форму, використовується для стільців, сходів, музичних інструментів. У статтях про бук лісовий у Вікіпедії є детальна ботанічна характеристика і карта ареалу.
Граб звичайний (Carpinus betulus) часто плутають із буком, бо листя схоже. Але кора у граба ребриста, як м’язи, а гілки тонкі і довгі. Граб майже ніколи не домінує сам — він супроводжує дуб і бук. Деревина дуже тверда, тому граб іде на била, кийки, деталі верстатів. У містах граб висаджують у алеях через акуратну крону і повільне зростання.
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior) росте швидко, сягає 30–40 м, любить вологі заплавні ґрунти. Молоде листя ясена чорніє пізно навесні. Деревина пружна, з нього робили лижі, весла, держаки. Із 2010-х років ясен масово вражає бактеріальний опік (збудник Pseudomonas savastanoi pv. fraxini) і жук-златка Agrilus planipennis у сусідніх країнах, тому в Україні ведуть моніторинг стану популяцій.
Клен гостролистий (Acer platanoides) і явір (Acer pseudoplatanus) легко розрізнити за соком: у явора сік молочно-білий, у гостролистого — прозорий. Явір домінує у Карпатах, гостролистий — по всій Україні. Клени дають нектар для бджіл рано навесні, коли інших медоносів мало. Деревина клена світла, з неї роблять скрипки, гітари і деталі декору.
Хвойні породи: сосна, ялина, ялиця, модрина, тис
Сосна звичайна (Pinus sylvestris) — основа поліських лісів. Висота 25–40 м, кора вгорі оранжево-червона, внизу темно-сіра. Хвоя зібрана в пучки по 2, довжина 4–7 см. Сосна росте навіть на бідних пісках, бо її коріння йде вглиб до 5–6 м. Живе 300–500 років. Шишки дозрівають 2 роки і розкриваються тільки в суху погоду. У народі кажуть: «Сосна до сонця тягнеться — на ясну погоду».
Ялина європейська (Picea abies) — типова для полонин Карпат. Утворює темнохвойні ліси разом із ялицею і смерекою. Хвоя коротка, колюча, шишки звисають донизу і після дозрівання розсипаються цілком. Ялина тіневитривала, але вразлива до вітровалів через поверхневу кореневу систему. У 2002 році бурелом у Карпатах повалив близько 60 тис. га ялинників.
Ялиця біла (Abies alba) — високе струнке дерево з конусоподібною кроною. Хвоя плоска, м’яка, з двома білими смужками знизу. Шишки ялиці теж розсипаються, але прямо на дереві, залишаючи лише стрижень. Деревина без смоли, тому з неї роблять музичні інструменти, клепку для бочок і папір.
Модрина європейська (Larix decidua) — єдине хвойне, яке скидає хвою на зиму. Росте в гірських районах Закарпаття, у садах і парках. Хвоя ніжна, світло-зелена, восени золотиста. Деревина модрини дуже стійка до гниття, тому з неї робили палі, шпали, дахи старовинних будинків. За однією з версій, Венецію частково побудовано саме на модринових палях.
Тис ягідний (Taxus baccata) — рідкісне дерево Карпат і Криму. Вічнозелений, росте повільно, живе до 1000 років. Хвоя і насіння отруйні, м’ясиста оболонка (арилус) — їстівна і солодка. Через вирубку в минулому тис зберігся переважно в заповідниках, зокрема в Карпатському біосферному заповіднику і в Криму.
Плодові і декоративні дерева: яблуня, груша, черешня, горіх, робінія
Дика яблуня (Malus sylvestris) — невелике дерево заввишки 5–10 м. Росте на узліссях, у балках, на схилах. Плоди дрібні, кислі, але придатні для сидру і варення. Саме від цих диких форм походять культурні сорти, виведені ще у XVIII столітті. У лісах Полісся і Лісостепу збереглися окремі популяції, які вивчають селекціонери.
Груша лохолиста (Pyrus elaeagrifolia) і груша звичайна (Pyrus communis) трапляються на Півдні і в Лісостепу. Це невисокі дерева з колючками і дрібними твердими плодами. Дикі груші часто використовують як підщепу для культурних сортів, бо коренева система стійка до посухи.
Черешня дика (Prunus avium) росте в закарпатських і карпатських лісах. Це високе струнке дерево з гладенькою корою. Плоди дрібніші, ніж у садових сортів, але солодші. Із неї виводять підщепи для культурної черешні і вишні.
Горіх волоський (Juglans regia) культивують на Закарпатті, Буковині, у Придністров’ї. Дикорослі форми трапляються в гірських лісах. Горіх росте до 20–25 м, живе 200–300 років. Кореневі виділення горіха пригнічують інші рослини, тому в горішниках мало підліску. Деревина йде на меблі і рушничні приклади.
Робінія звичайна, або акація біла (Robinia pseudoacacia) — північноамериканський вид, натуралізований в Україні з XVII століття. Світлолюбна, посухостійка, росте на бідних ґрунтах. Квітки їстівні, з них роблять настоянки і чай. Деревина міцна, довговічна, але слабо тримає цвяхи. Робінія — головне медоносне дерево травня-червня, з 1 га можна зібрати до 1000 кг меду.
Ліси за типами: діброви, бучини, бори, луки
Діброви — ліси з переважанням дуба. Поширені в Лісостепу, на Поліссі, у Прикарпатті. Ґрунти під дібровами — сірі лісові і чорноземи. У деревостої до дуба домішуються граб, ясен, клен, липа, ільм. Підлісок із ліщини, бруслини, калини. Трав’яний покрив багатий на осоки, зірочник, копитняк. Діброви — найпродуктивніші ліси України, запас деревини 250–350 м³/га.
Бучини — ліси з домінуванням бука. Займають середній і верхній пояси Карпат. Під буками густа тінь і кислий гумус, тому підлісок бідний. Після вирубування бука на вирубках швидко ростуть малина і ожина. На місці букових лісів часто висаджують смереку, яка росте швидше, але вітровальна.
Бори — ліси з переважанням сосни. Поширені на Поліссі, борових терасах Дніпра, Десни, Прип’яті. Ґрунти піщані, бідні. У борах ростуть чебрець, верес, брусниця, зрідка — орляк. Підлісок із крушини, ялівцю, горобини. Бори горять легко, тому в пожежонебезпечний сезон вхід обмежують.
Заплавні ліси ростуть у долинах великих річок — Дніпра, Десни, Прип’яті, Дунаю. Тут панують верба, вільха, тополя, ясен, берест. Заплавні ліси — своєрідний фільтр, що очищає воду і захищає береги від розмиву. У гирлі Дунаю збереглися унікальні плавневі ліси з лататтям і водяним горіхом.
Дерева в містах: як вибирають і що висаджують
У містах України висаджують дерева, стійкі до загазованості, ущільнених ґрунтів і обрізки. Найчастіше це липа дрібнолиста, клен гостролистий, каштан кінський, робінія, гіркокаштан, ясен, граб. У Києві типові алеї з каштанів, у Львові — липи і клени, в Одесі — софори, платани, гледичії, в Ужгороді — катальпи і тюльпанове дерево.
При озелененні враховують висоту і форму крони, щоб дерево не ламало дроти, не закривало вікна і не підважувало фундаменти. Підземні комунікації вимагають певних відстаней: від стіни будинку мінімум 5 м, від газопроводу — 2 м, від кабелю — 1,5 м. Тому під тротуарами висаджують дерева з компактною кореневою системою, наприклад, культиварі яблуні та груші.
Окрема проблема — інвазивні види. Робінія і клен ясенелистий (Acer negundo) натуралізувалися і витісняють місцеві види у заплавах. У національному парку «Голосіївський» регулярно вирубують клен ясенелистий, щоб дати шанс дубу і грабу. Водночас повністю прибирати робінію не можна: бджолярі втратять важливий медонос.
Охорона і відновлення: що робить держава і громади
Стан лісів в Україні контролюють Державне агентство лісових ресурсів, обласні управління лісового господарства, лісові наукові установи. Лісовий кодекс 1994 року встановив поділ лісів на три групи: захисні (смуги вздовж доріг, річок), рекреаційні (міські і приміські) і експлуатаційні. Захисні ліси рубці обмежені, в рекреаційних дозволені санітарні рубки і догляд, в експлуатаційних ведуть промислові рубки головного користування.
Червона книга України (2021) містить 17 видів дерев, зокрема тис ягідний, сосну кедрову європейську, модрину польську, ялівець високий, в’яз граболистий, березу Клокова, яблуню Недзвецького. Для кожного виду встановлено категорії охорони і режим територій.
Громадські ініціативи зосереджені на висадці дерев у містах, відновленні лісів після пожеж і бойових дій. Після 2022 року активісти і волонтери висадили сотні тисяч дерев на деокупованих територіях, особливо на Харківщині і Київщині. Висаджують дуб, сосну, акацію жовту, липу, бо вони швидко приживаються і дають тінь.
Міжнародні програми теж допомагають. Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP) ініціювала проєкти відновлення лісів у Чорнобильській зоні та на деокупованих територіях. У 2023 році ЄС виділив кошти на лісовідновлення в Україні в межах програми EU4Environment. Ліси після пожеж відновлюються 30–50 років, тому довгострокове фінансування тут критичне.
Цікаві факти і рекорди
Найстаріше дерево України — 1300-річний дуб у селі Юзефінка на Рівненщині, охороняється державою. Найстаріший тис росте в урочищі Велика Уголька Карпатського біосферного заповідника, його вік оцінюють у 700–1000 років. Найвище дерево — модрина в Карпатах, 52 м, зафіксована лісовою інвентаризацією. Найтовстіший ясен мав обхват стовбура понад 6 м, але загинув від блискавки у 2018 році.
- У букових лісах Карпат на 1 га припадає до 200 видів рослин, у тому числі рідкісні орхідеї.
- Дубовий ліс продукує до 10–12 т кисню на гектар за рік.
- Один дорослий дуб випаровує до 500 л води за добу через листя.
- Тис ягідний містить таксофітін — речовину, що використовується в хіміотерапії.
- В Україні росте понад 30 видів верб, від 1-метрових кущів до 25-метрових дерев.
Українська міфологія теж обросла деревами. Осика вважається проклятим деревом через тремтливе листя. Верба — символ весни, її ставили біля криниць і оберегів. Липа — священне дерево богині Лади, під липами збирали віче. А явір у піснях порівнюється з долею: «Явір і яворина — доля моя». Ці культурні шари теж важливі для розуміння, як українці ставляться до лісу.
Практичні поради: як розрізняти дерева на прогулянці
Крок 1. Подивіться на кору. Гладенька, срібляста — береза. Тріщинувата, темно-сіра — дуб. Ребриста, як м’язи — граб. Луската — сосна. Борозниста, з бруньками — ясен. Цих п’яти ознак достатньо для половини лісових дерев.
Крок 2. Зірвіть листок і порівняйте форму. Лопатеве — клен, дуб. Просте овальне з прямими жилками — бук, граб. Складне з 5–7 листочків — ясен, горіх. Голчасте, по 2 у пучку — сосна. Голчасте, одне в пучку — ялина, ялиця. Лускате, притиснуте до гілки — туя, ялівець.
Крок 3. Знайдіть плоди. Жолуді — дуб. Горішки в колючій оболонці — каштан, бук. Коробочки з насінням і «крильцями» — клен. Шишка стирчить — сосна. Шишка звисає — ялина. Ягоди (червоні, сині, чорні) — горобина, черемшина, калина. Будьте обережні: деякі плоди отруйні (тис, вовче лико, блекота).
Крок 4. Визначте тип лісу і ґрунт. Пісок, бідний ґрунт, багато світла — бор (сосна, верес). Глина, чорнозем, повно тіні — діброва (дуб, граб). Гірський схил, туман — бучина (бук, ялиця). Заплава річки — вербняк і вільшняк (верба, вільха, тополя). Цей крок допомагає звузити коло пошуку до 3–5 видів.
Крок 5. Скористайтесь додатком. Для смартфонів є додатки PlantNet, iNaturalist, PictureThis. Завантажуєте фото листя, кори або плоду — додаток пропонує 5–10 варіантів. Точність для європейських видів 70–85%. Для рідкісних видів додаток може помилитися, тому критичні знахідки краще перевірити з ботаніком.
Сезонні спостереження
Березень-квітень: цвітуть вільха і ліщина. Пилок вільхи часто викликає алергію. Сережки ліщини — їстівні горіхи майбутнього врожаю. Наприкінці квітня зацвітає черемшина, її запах чути за сотні метрів. Травень: клени цвітуть жовто-зеленими квітами, яблуні і груші — білими. Робінія дає перші суцвіття.
Червень-липень: найбільше комах і птахів. У кронах дубів годуються дятли, сойки, повзики. На вербах у заплавах — синиці і кропив’янки. Серпень-вересень: дозрівають горіхи, жолуді, яблука, груші. Сойки ховають жолуді на зиму і забувають частину — так дуб поширюється.
Жовтень-листопад: осіннє забарвлення. Клени стають жовтими і червоними, явори — жовтими, дуби — коричневими, берези — золотими, граби — блідо-жовтими. Найкрасивіші пейзажі — у Карпатах і на Поліссі. Листопад: у хвойних повне зростання припиняється, листяні готуються до зими. У безлистих лісах добре видно архітектуру крон і гнізда птахів.
Зима: взимку дерева теж цікаві. За корою і бруньками можна визначити породу навіть без листя. Бруньки ясена — чорні, клена — червонуваті, дуба — скупчені на кінцях гілок. Сніг на гілках підкреслює форму крони: пірамідальну у ялини, округлу у дуба, плакучу у верби.
Де побачити найбільше різноманіття
Карпатський біосферний заповідник — понад 60 видів дерев, зокрема тис, бук, ялиця, явір, ясен. Маршрут «на Велику Угольку» проходить повз найстаріші тиси. Поліський природний заповідник — бори і діброви, гнізда чорного лелеки. Канівський природний заповідник — діброви на правобережжі Дніпра, скелі і грабові ліси. Дунайський біосферний заповідник — заплавні ліси, плавні, унікальні види верб.
Якщо немає часу їхати далеко, можна почати з міських парків. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка у Києві має понад 1000 видів дерев і чагарників. Ботанічний сад Львівського національного університету — 400 видів. Ботанічний сад Ужгородського національного університету — 350 видів, включно із тюльпановим деревом і катальпою. В Одесі — ботанічний сад ОНУ з колекцією субтропічних видів.
Спростування популярних міфів
Міф 1: «Береза — найпоширеніше дерево України». Насправді найпоширеніші породи — сосна (32% лісового фонду) і дуб (24%). Береза займає близько 6%, більше — на Поліссі, менше — у Степу.
Міф 2: «Клен ясенелистий — це і є клен». Клен ясенелистий (Acer negundo) — північноамериканський інвазивний вид, а не корінний клен України. Корінні — клен гостролистий, клен польовий, явір. Ясенолистий клен варто прибирати з ділянок, бо він витісняє місцеві види.
Міф 3: «Дуб росте 1000 років». Середній вік дуба в українських лісах — 80–120 років, бо ліс рубають раніше. Але окремі екземпляри в заповідниках і на вічевих майданах дійсно живуть 500–800 років. Рекорд — дуб із Юзефінки, 1300 років.
Міф 4: «Усі хвойні — вічнозелені». Модрина скидає хвою щозими. Це нормально. Так само метасеквоя і таксодіум, які рідко, але трапляються в парках.
Міф 5: «Ялина росте тільки в горах». Ялина європейська природно росте і на Поліссі, але в рівнинних лісах її витіснила сосна. Штучні посадки ялини в парках часто хворіють і висихають, бо умови міст їй не підходять.
Екологічне значення і зв’язок з водою
Дерева — головні регулятори водного балансу. Ліс затримує до 30% опадів на кронах, а коренева система переводить поверхневий стік у ґрунтовий. За даними досліджень Інституту гідробіології НАН України, на 1 га лісу витрачається до 5000 м³ води за вегетаційний сезон. Це охолоджує повітря і підтримує малі річки.
Ліси пом’якшують повені і посухи. Водоохоронні ліси уздовж Дніпра, Десни, Прип’яті захищають річки від замулення і регулюють рівень води. Втрата лісів у гирлі Дніпра у 1960–80-х роках призвела до висихання плавнів і зміни екосистеми. Зараз існує програма відновлення заплавних лісів у Чорнобильській зоні, де територія стала природним заповідником de facto.
Дерева — головне джерело кисню і поглинач вуглекислого газу. 1 га дорослого лісу поглинає 5–10 т CO₂ на рік і виділяє 10–12 т кисню. Вуглецевий баланс українських лісів позитивний: вони поглинають більше CO₂, ніж викидається в атмосферу. Але лісова промисловість і пожежі знижують це поглинання, тому важливо відновлювати вирубки і зупиняти пожежі.
Роль дерев у щоденному житті українця
Дерева дають деревину для будівництва, папір, меблі, музичні інструменти, дрова. Щороку Україна заготовляє близько 16–18 млн м³ деревини, з них 60% — хвойні породи, 40% — листяні. Найбільше заготовляють сосну, ялину, бук, дуб, ясен. Імпорт складає близько 1 млн м³ на рік, переважно з Білорусі та ЄС.
Дерева дають їжу. Яблука, груші, черешні, вишні, горіхи — все це плоди дерев. На Закарпатті і Буковині садівництво — головна галузь. Збір дикорослих плодів — грибів, ягід, горіхів — теж важливий для багатьох сіл. За оцінками Держлісагентства, щороку українці збирають до 20 тис. тонн дикорослих плодів і грибів.
Дерева дають нектар. Мед з акації, липи, гречки, соняшнику — основні сорти українського меду. Бджолярі возять вулики до лісів, де ростуть липи і акації. Один вулик дає 30–50 кг меду з акації і 40–60 кг з липи за сезон.
Дерева дають тінь, прохолоду, захист від вітру. В містах дерева знижують температуру повітря на 2–5°С влітку. У парках і скверах гуляють, читають, займаються спортом. Дерева — це і є український «зелений каркас» міст і сіл.
Дерева і зміна клімату
За останні 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2°С, за даними Українського гідрометцентру. Ліси реагують на це по-різному. Сосна і дуб потерпають від посух, особливо в Степу і на півдні Лісостепу. Бук піднімається в горах вище — на 50–80 м за десятиліття. Клен і граб розширюють ареал на північ.
З’являються нові шкідники. Каштанова мінуюча міль пошкодила каштани по всій Україні, починаючи з 2000-х. Мармуровий клоп шкодить плодовим деревам. Жук-златка загрожує ясеням. Лісівники стежать за поширенням шкідників і шукають біологічні методи боротьби, зокрема, феромонні пастки і природних ворогів.
Лісові пожежі в Україні теж частішають. У 2020 році масштабні пожежі в Чорнобильській зоні тривали тижнями. У 2023–2024 роках пожежі на Харківщині і в Чорнобильській зоні ускладнили радіаційну ситуацію. Відновлення після пожежі займає 50–100 років залежно від типу лісу. Сосна відновлюється швидше, дуб повільніше.
Що може зробити кожен
- Висаджувати дерева у своєму дворі, біля школи, в парку. Найпростіше — саджанці дуба, липи, клена з місцевого розсадника.
- Доглядати молоді посадки: поливати перші 2–3 роки, оберігати від бур’янів і витоптування.
- Не смітити в лісі, не розводити багаття в непередбачених місцях, не знищувати підлісок і мох.
- Підтримувати природоохоронні організації, донатитити на лісовідновлення.
- Вивчати дерева в своєму регіоні, водити дітей на прогулянки з визначником.
Якщо ви живете у приватному будинку, висадіть на подвір’ї плодове дерево — яблуню, грушу, черешню. Це і тінь, і їжа, і внесок у зелену інфраструктуру. Якщо у багатоповерхівці — попросіть ОСББ замовити посадку дерев у дворі або в найближчому парку. Навіть одне дерево змінює мікроклімат і додає кисню.
Підсумок: чому дерева України варто знати
Дерева — це не просто фон для пейзажу. Це екосистема, економіка, культура і навіть історія. Знаючи основні види, ви зможете краще орієнтуватися в лісі, розуміти, який тип лісу росте у вашому регіоні, допомогти дітям з біологією і просто отримати задоволення від прогулянки. Для туристів і мандрівників знання дерев — обов’язковий мінімум, як компас і дощовик.
Якщо коротко: 5 хвойних + 10 листяних + 5 плодових = базові 20 видів, із якими ви зможете впевнено рухатися будь-яким лісом України. З часом додайте рідкісні види (тис, в’яз, березу Клокова), і ви станете справжнім знавцем лісу.
Перевірити свої знання і познайомитися з конкретними місцями, де ростуть рідкісні дерева, можна в Карпатському біосферному заповіднику, Поліському природному заповіднику та національних природних парках «Синевир», «Гуцульщина», «Подільські Товтри». Карти й анонси екскурсій є на сайтах заповідників.
Часті запитання (FAQ)
Скільки видів дерев росте в Україні?
У дикій природі України росте понад 250 видів дерев. Якщо рахувати інтродуковані, що зустрічаються в парках і садах, — понад 1000. Основу лісів складають близько 30 видів.
Яке дерево — найпоширеніше в українських лісах?
Сосна звичайна займає близько 32% площі лісового фонду. Далі йдуть дуб звичайний (24%), бук лісовий (8%), ялина європейська (6%), береза (6%), граб (5%) та вільха (3%).
Чи ростуть у Карпатах хвойні дерева, окрім ялини?
Так. У Карпатах поширені ялиця біла, смерека, модрина європейська, тис ягідний. На полонинах вище 1200 м переважають гірські сосни і ялівці. Кожен вид має свій пояс поширення.
Як відрізнити дуб від бука за листям?
Листя дуба — лопатеве, з округлими частками, шкірясте. Листя бука — просте, овальне, з прямими жилками і злегка хвилястим краєм. Кора дуба темно-сіра і тріщинувата, бука — світло-сіра і гладенька.
Чи є в Україні дерева з Червоної книги?
Так. До Червоної книги внесено 17 видів, серед яких тис ягідний, сосна кедрова європейська, модрина польська, ялівець високий, в’яз граболистий, береза Клокова, яблуня Недзвецького. За їх вирубку передбачена відповідальність.
Чому в містах часто садять липу, а не дуб?
Липа росте повільніше, має компактну кореневу систему і густу крону, яка дає щільну тінь. Дуб росте швидше, у нього масивне коріння, яке може пошкодити фундаменти і тротуари. Тому для алей і парків частіше вибирають липу, клен, граб.
Які дерева краще висаджувати у дворі приватного будинку?
Залежить від регіону. У Поліссі — яблуню, грушу, вишню. У Лісостепу — черешню, абрикос, горіх. У Степу — абрикос, шовковицю, горіх. У Карпатах — яблуню, грушу, горіх. Уникайте тополь — вони дають багато пуху і легко ламаються.
Чи правда, що дерева в Україні вирубують занадто багато?
За даними Держлісагентства, щорічна рубка не перевищує 75% приросту, тобто ліси формально відновлюються. Але контроль за нелегальними рубками залишається слабким, особливо в прикордонних областях і на деокупованих територіях.
Як зрозуміти, скільки років дереву?
Найточніший спосіб — підрахувати річні кільця на пні (якщо дерево зрубане) або взяти керн буравом Пресслера. На око вік визначають за товщиною стовбура, висотою і формою крони. Для дуба орієнтовна формула: вік = обхват у см × 0,7.
Чи можна збирати гриби в лісі без обмежень?
Так, у лісах державного лісового фонду гриби і ягоди можна збирати безкоштовно для власного споживання. Продавати дикорослі гриби в комерційних обсягах без дозволу заборонено. У заповідниках і національних парках збір регулюється окремо.
